Чому сучасний інтер’єр — це не про декор, а про простір

Знаєте, я часто помічаю одну й ту саму річ, коли ми тільки починаємо спілкуватися з новими замовниками. Люди зазвичай приходять із «картинками»: гарний диван, певний колір стін, якісь деталі чи декор. Це нормально, ми всі сприймаємо світ через візуальні образи. Але в цьому блозі я хочу бути чесним: інтер’єр — це взагалі не набір об’єктів.

Можна купити найдорожчі меблі світу і привезти найкращий мармур, але якщо сам простір від початку побудований неправильно, жоден декор його не врятує. Це як намагатися виправити погану архітектуру красивими фіранками — воно не працює.

Все починається не з меблів, а з геометрії простору.

Коли я сідаю за новий проєкт, я найменше думаю про те, які там стоятимуть стільці. Моя голова зайнята іншим. Ми в студії завжди починаємо з геометрії та логіки.

Мені важливо зрозуміти:

Як ви будете рухатися цим будинком?

Де ви захочете зупинитися і просто подивитися у вікно?

Як ранкове світло буде «різати» вітальню і де в цьому просторі виникне та сама необхідна тиша?

Для мене хороший інтер’єр — це коли ти заходиш всередину і тобі просто комфортно. Ти не думаєш, чому цей простір такий. Тобі просто не хочеться нічого в ньому змінювати.

Багато хто досі боїться мінімалізму, бо він здається холодним або «недобудованим». Але я бачу це інакше. Для мене, чим простіший простір, тим він чесніший. Коли немає зайвого візуального сміття, ти нарешті починаєш помічати справжні речі: те, як текстура дерева відгукується на дотик, як бетон стає глибшим при правильному освітленні.

Ми використовуємо бетон, натуральне дерево і спокійні тони не тому, що це зараз «у тренді». Тренди минають за рік. Ми робимо це, щоб прибрати шум. Щоб архітектура давала вам можливість відпочити від зовнішнього світу, а не перевантажувала вас ще більше.

Я вже згадував у попередньому дописі, наскільки важливий ландшафт. В інтер’єрі цей принцип продовжується. Я намагаюся знайти баланс між нашою «суворою» геометрією та живою природою. Дерево, що проходить крізь структуру будинку, або вода як частина інтер’єру — це не просто декоративні прийоми. Це спосіб додати простору глибини, зробити його живим, а не статичною картинкою.

Знову ж таки, повертаючись до мого нового захоплення Unreal Engine. Чому я так на цьому наполягаю? Бо сьогодні просто «рендеру» вже замало.

І я хочу, щоб ви не просто дивилися на картинку свого майбутнього дому, а відчували його.

І саме Unreal Engine дає нам можливість працювати зі світлом і масштабом на такому рівні, що це стає схожим на передчуття реальності. Ви можете побачити, як змінюється настрій вашої спальні, коли сонце заходить за обрій, і це — найкращий спосіб зрозуміти, чи ваш це простір, чи ні.

Так до чого це я...

Для мене хороший інтер’єр — це не про стиль. І точно не про те, що зараз модно в Instagram. Це про той стан, який ви ловите, коли заходите в кімнату. І це — найголовніше в моїй роботі.